idan11

Діточки мої рідненькі,

Що ж ви наробили,

У багнюку свою неньку

Рідну упустили.

Насунулась орда вража,

Топчуться понині,

Копитами диявола,

По тілу України.

Мої сивіі волосся

Вони видерають,

Не гребують нічим,

Ще й законом прикривають.

Похилились верби, плачуть,

Сокіл кричить криком,

Леви мужні, у клітках,

Заходяться риком.

Не ручкайтеся з ордою,

Не цілуйтесь в губи,

Вмийтесь чистою водою,

Збийтеся у юрби.

Вкладу вам у руки

Сонячне проміння,

Воно гостре як істина,

Як Ісуса сумління.

Ідіть, любі, на Майдан,

І в ім”я Тараса,

Тим лезом гострим,

Вбийте підараса.

Майже Шевченко